Інтернет-пошта (резервне кільце) в держсанепідслужбі Дніпропетровської області - завершальний етап

2009.11.21 (Сб.)

На жаль, так повелося, що робити щось ми, слов'яни, починаємо не з ретельно розробленого та прорахованого плану, а по принципу: "Вплутаємося в бій - а там подивимося" :) І це не тому, що ми такі "шалопаї", чи не вміємо правильно прорахувати та продумати проект, ні! Просто в ситуації, коли ти знаєш, як то має бути, але на це банально немає грошей, наша людина починає придумувати варіанти як з нічого зробити щось... І іноді це таки нам вдається ;) Так вийшло і з Інтернет-поштою в держсанепідслужбі Дніпропетровської області.

Ми визначилися, що робити корпоративну Інтернет-пошту будемо, базуючись на технології IBM Lotus/Notes Domino, але цей проект, на жаль, і у 2009 році не було профінансовано :( Що робити? Багато хто в цьому питанні взагалі не вбачає ніяких проблем - заведи собі поштові скриньки, роздай Інтернет по підрозділах і нехай собі відправляють та приймають що хочуть, коли хочуть і від кого хочуть! Так багато хто робить.

Але без належної системи інформаційної безпеки разом з Інтернетом в підрозділи надходять і комп'ютерні віруси. Недооцінює цієї загрози тільки той, хто не втрачав контроль над своїм комп'ютером, локальною мережею установи, сервером...

Ми втрачали :( Тому і розпочали з головного - з системи інформаційної безпеки. Разом з фахівцями фірми "Універсал-центр" ми потроху переводимо локальну мережу Дніпропетровської обласної санепідстанції з однорангової в доменну структуру (а скільки протидії і саботажу біло від користувачів (та й зараз ще є трохи) - не розказати в одному пості :)).

Але не про це я хотіла сьогодні розповісти... Мати резервний варіант любого проекту - цьому нас навчило життя :) Так, проектуючи Інтернет-пошту на базі IBM Lotus/Notes Domino, ми задумали резервне кільце Інтернет-пошти на базі сервісів Google (вперше про це я написала ще 04.01.2008р., а всі дописи на цю тему можна знайти по тегу "Інтернет-пошта").

Багато часу пройшло, багато було сумнівів і розмов, багато роботи було зроблено. Ми мали сподівання, що скоріше запустимо проект на Lotus, ніж резервне кільце. Але минав час, грошей не виділялося... Немає їх і зараз. Але ситуація змінилася - пандемія свинячого грипу диктує свої умови... Зараз, як ніколи, потрібен оперативний зв'язок із найвіддаленішими санепідстанціями. І ми його маємо! :)

Маю честь сказати, що зараз ми реалізуємо завершальний, третій етап резервного кільця корпоративної Інтернет-пошти держсанепідслужби Дніпропетровської області. Нагадаю, на першому етапі ми "відкатали" міні-модель Інтернет-пошти на 11 санепідзакладах (так званою нашою "СтартАп-командою"). На другому етапі ми розширювали коло учасників експерименту, напрацьовували стандарти.

На сьогодні вже всі санепідзаклади отримали доступ до своїх Google-акаунтів, де мають налаштовані поштові скриньки з адресною книгою санепідустанов області!

До 25.11.2009р. системні оператори повинні освоїти роботу з поштовими скриньками, програмою обміну миттєвими повідомленнями Google Talk, спеціальною віртуальною групою для системних операторів "104 SysOp" (яку зараз використовуємо, як ехо-конференцію по грипу).

А з грудня 2009 можемо потроху переводити всю пошту на Інтернет. От тільки за відсутністю коштів проблема, про яку я писала раніше, з Інтернет-поштою в підрозділах обласної санепідстанції досі з місця не зрушила :( Як і рік тому, ми вручну розкладаємо листи по папках підрозділів в загальній Інтернет-скринці закладу, до якої мають доступ системні оператори усіх підрозділів :(

Але, як я там писала на початку свого посту? Якщо немає грошей, наша людина починає придумувати варіанти як з нічого зробити щось :) Щось придумаємо...

На каком языке вести блог?

2009.07.22 (Ср.)

Сегодня перевела свой блог на украинский интерфейс и планирую отныне писать посты на украинском... Почему? Причина тут не солнечное затмение, которое сегодня могли наблюдать в Украине :)

Дело в том, что раньше Украине не уделялось столько внимания со стороны разработчиков программного обеспечения. Поэтому, выбирая между английским и русским интерфейсом, естественно, я выбирала второй вариант :)

Но сейчас ситуация в корне меняется - именитые разработчики локализуют свое ПО для Украины (Google, Opera, Firefox, Microsoft...). Не зря же они стараются? :)

Нет, на самом деле, как это ни банально звучит, но просто приятно ощущать себя патриотом своей страны и использовать язык своих предков...

Постепенно у себя на работе переходим на ПО с украинским интерфейсом, больше переписки стало на своем языке.

Мне всегда было интересно, на каком же языке ДУМАЮТ эмигранты, которые с легкостью теперь говорят на языке страны, в которой живут? Недавно заметила, что чем больше разговариваешь, пишешь и читаешь на украинском языке, тем неожиданно ловишь себя на том, что ты уже ДУМАЕШЬ НА УКРАИНСКОМ! :) Может быть, для кого-то это и не является большим открытием, но я была очень удивлена...

Выходит замкнутый круг: мы не говорим на своем языке потому, что не думаем на нем, но верно и обратное - мы не думаем на своем языке, потому, что не говорим на нем...

Вот и решила я больше уделять времени своему национальному языку, за что прошу меня простить читателей, которые не владеют этим мелодичным, певучим и очень красивым языком... Но выход есть - пользуйтесь http://translate.google.com :)

Ubuntu или MS Windows? Победила… нет, не дружба :(

2009.05.15 (Пт.)

Вчера был прощальный вечер. Как это ни прискорбно, после 7 месяцев приятного общения, мне пришлось расстаться с Ubuntu на рабочем ПК :( Это произошло не потому, что вездесущая MS Windows оказалась лучше, нет...

Тут ситуация повторилось, как и в далеком 1997 году, когда решался вопрос: какую ОС принять в качестве стандарта в госсанэпидслужбе Днепропетровской области – IBM OS2 или MS Windows’95. Хоть IBM OS2 была лидером в этом сравнении, но, как выразился тогда мой заведующий "не люблю, но целую"остановили свой выбор на MS Windows’95. Почему? Ответ очевиден – MS Windows «вездесуща», для нее производители оборудования пишут драйвера, для нее программисты пишут программы, по ней больше литературы и т.д.

Хотя много всего изменилось за прошедшие 12 (ужас, как много!) лет, но все повторяется. Да, Linux, безусловно, более надежна и устойчива. Да, когда в локальной сети нашего учреждения «бушевала» эпидемия компьютерных вирусов, я могла преспокойно работать, не боясь атак. Да, компьютер под Ubuntu работает быстрее и, в конце концов, интерфейс там, лично для меня, более приятен (особенно компиз со своими эффектами, которые и не снились MS Windows Vista). В общем, все хорошо, если бы не одно большое «НО»…

Перевести свой домашний ПК на Ubuntu – это здорово! Если есть время и возможность, нужно вникнуть, изучить особенности Ubuntu, поставить, настроить и жить со своим ПК в полной гармонии. Но для корпорации с территориально распределенными учреждениями, которая связана перепиской еще и с вышестоящими и прочими учреждениями, принять решение о переводе ВСЕХ своих ПК на Linux - это дело не простое… Услуги сисадмина Linux стоят гораздо дороже, чем MS Windows, а, как утверждают компетентные источники, правильно настроенная система на MS Windows работает не меннее надежно, чем на Linux (если только речь не идет об ОЧЕНЬ большом количестве ПК). Драйвера под Linux для новых устройств выходят гораздо позже, чем эти устройства попадают к пользователям. Да это и не мудрено – ведь Microsoft тесно сотрудничает с производителями «железа», а энтузиасты Linux дописывают драйвера уже после их появления в продаже…

И последнее, пользователям очень трудно перестроиться на незнакомую Linux после того, как MS Windows поселилась на их домашних ПК, где они чувствуют себя мало мальски «на ты» с компьютером. Ну и, конечно же, совместимость форматов – текст, набранный в пресловутом MS Word’е (Windows) не всегда будет корректно отображаться в Open Office (Linux) (особенно ТАБЛИЦЫ) и наоборот и т.д.

Конечно, мир не стоит на месте... Драйвера под Linux будут писаться быстрее, уже сейчас можно купить ПК с предустановленной Ubuntu, форматы станут открытыми (может быть :)) и вопросы совместимости отпадут... Да все, что угодно может произойти, но вопрос выбора всегда был и остается актуальным еще со времен Адама :)

Лично мой вывод такой: для домашнего ПК Ubuntu - идеален, а если еще и есть к кому обращаться с вопросами, то вообще сомневаться не стоит! :)) Ну, а вот для большой территориально-распределенной компании, находящейся в какой-то структуре (например, как мы - в структуре Минздрава) перейти на Linux - все равно, что построить коммунизм в отдельно взятой стране :)

Уже привыкла и, можно сказать, прикипела душой к Ubuntu, но мы просто еще не готовы к такому радикальному решению, как переходу на платформу Linux… Потому, хоть и не хотелось, но, помучившись с этими разногласиями форматов, вчера зашла в Ubuntu на своем ПК в последний раз…